Відеопоказ поєднує короткі роботи Вікторії Бегальської, Вевсеслава Друти, Адама Фреліна, Тіма Хайда, Гліба Катчука + Ольги Кашимбекової, Юрія Кручака, Групи Р.Е.П., Стефана Русу, Лесі Заяць + Олександра Гнилицького.

Цей показ презентує відео роботи художників з України і Молдови – двох країн, які поділяють досвід радянського минулого і переживають подібні культурні, політичні і соціальні зміни. Щоб запропонувати порівняльну перспективу з позиції сторонніх у показі також приймають участь роботи двох американських художників, зроблені в Україні і в Білорусії.

Ця програма організована спільно Джорданом Біреном і Джулією Даймер для Outpost for Contemporary Art в Лос-Анджелесі.

Джулія Даймер (Julie Deamer) куратор, автор, педагог – протягом 15 років створювала і сприяла просуванню успішних художніх проектів, підтримувала сучасних митців з різних країн, з початку як директор Four Walls, а потім як директор некомерційної організації Outpost for Contemporary Art в Лос-Анджелосі.

Джордан Бірен (Jordan Biren) – художник, автор, и педагог, співзасновник Медіа Фонду. Художник опікується проектом, що відноситься до поширення практики використання і розповсюдження нових засобів комунікації, шляхом виробництва, організації виставок і створення публікацій.

Показ:
Середа, 16 квітня, о 19.00
В студії Відкритий Простір
03151, Київ, Україна, вул. Новгородська 3, 17 поверх

Понеділок, 26 травня, 17.00
Харківська міська художня галерея
61057, Харків, Україна, вул.Чернишевського 15

Список робіт

Весеслав Друта (Veaceslav Druta)
«Портрет Брежнєва»
(3 хв. 40 секунд)
Три фольклорних пісні, що були популярними у Молдові у часи правління Брежнєва, виконані одночасно, зводячи традиційні аспекти Молдавської культури до карікатури та ускладнюючи ностальгічне відображення необхідністю руху вперед.


Віка Бегальська
«Іподром»
(4 хвилини)
Встановлена всередині іподрому камера роздивляється людей, що роблять ставки і споглядають за пербігом перегонів. Нарешті фокус повертається до однієї людини, день якого на перегонах є влучною метафорою суспільства, що руйнується.


Юрій Кручак
«Небачені точки шляху»
(5 хвилин)
Сліпа жінка використовує дотик, щоб дослідити і запам‘ятати тривимірний макет, зроблений митцем у намаганні поєднати два світа перспектив – сліпої жінки, яка відчуває світ нелінійно і митця, сприйняття якого підкорено (підпорядковано) законам лінійної перспктиви.


Тім Хайд (Tim Hyde)
«Невидиме Місто»
(5 хвилин)
Перебуваючи тільки другу добу у житловому мікрорайоні Гомеля, Білорусія, митець все ж зміг передати відчутний зміст фізичного оточення. Митець позиціонує себе як свідок – ми бачимо його тінь, чуємо звернення до нього, і слухаємо його дихання – допоки відчуття раптової загрози не перериває цю вуаристичну позицію.


Гліб Катчук та Ольга Кашимбекова
«Антикараоке»
(3 хвилини)
Подібно до сюрреалістичного музичного відео для караоке, дивні частки змісту створюють колажований фон для двох слірих жебраків, що співають емоційно відповідно до титрів мовою Брайля, що розташовані вище.


Леся Заяць и Олександр Гнілицький (Інституція нестабільних думок)
«Міські Мініатюри» 1 и 2
(2 хвилини)
Прості документації абсурдних сцен помічених у місті, №1 змальовує міських робітників в Україні, що консультуються один з одним, №2 показує непрацюючу механічну світлову дошку об’яв, що призупинена в патетичному ритмі пересування розірваной матерії вгору вниз.


Революційно Експерементальний Проект (Група Р.Е.П.)
«Акція без назви»
(3 хвилини)
Група молодих людей голосно і щиро протестують у передмістях без жодного при цьому слухача.


Адам Фрелін (Adam Frelin)
«Фракція»
(13 хвилин)
П’ять членів військового похідного оркестру відділяються і блукають у вільному ритмі, пропонуючи своєрідний візуальний тур старими і новими місцями Києва.


Стефан Русу (Stefan Rusu)
«Брежнєв любить Мамалигу, а Мамалига любить Брежнєва»
(7 хв. 40 секунд)
Названий за перфоменсом Джозефа Бойса я люблю Америку і Америка любить мене, патріотичний гімн повторюється беззупину, у той час коли людина готує улюблену їжу колишнього лідера СРСР Л.І.Брежнєва „Мамалигу”, намагаючись зрозуміти суть її культурного значення.


Віка Бегальська
«Лускунчики»
(6 хвилин)
Ритуали міці і влади, що уособлюють молоді солдати в формі при виконанні службових обов’язків, несподівано здаються смішними у порівнянні з майстерно оживленими дерев’яними ляльками у сюїті Чайковського Лускунчик.


Весеслав Друта (Veaceslav Druta)
«Зерна»
(6 хвилин)
Митець виконує енергійний танок у такт фольклорній мелодії, щоб дослідити сприйняття дійсності, едності і різноманітності, колективної пам’яті і взаємозв’язку.

Outpost for Contemporary Art
http://outpost-art.org/

Outpost for Contemporary Art просуває культурний обмін, розвиває міжнародні художні проекти, які стимулюють соціальну взаємодію і підкреслюють перевагу процесу над кінцевим результатом. Міжнародна програма резиденцій Outpost концентрується на культурах і націях, що пропонують провокаційні, порівнювальні погляди на творення мистецтва, політику і соціокультурний перехід.

Для підтримки діалогу, який не обмежується окремою виставкою або подією, Outpost формує свої програми за принципом тематичних і географічних циклів. У 2008 році, ціль Outpost полягає в здійсненні художніх програм, які висвітлюють сучасні відповіді на складні соціо-культурні трансформації, що відбуваються сьогодні у Східній Європі і стимулюванні виробничого і навчального діалогу співробітництва між Східноєвропейськими митцями і кураторами і художніми спільнотами Лос-Анджелесу.

Участь у програмі резиденцій і обміну у 2008 році приймають Александр Гнилицький и Леся Заяц (Інституція Нестабільних думок), Весеслав Друта (Veaceslav Druta), Дора Хегей (Dora Hegyi), Небойся Мілікіч (Nebojsa Milikic), і Влатка Хорват (Vlatka Horvat).



Митці

Вікторія Бегальська
Народилася у Харкові, Україна у 1965 році
Живе і працює в Москві, Россія

Вікторія Бегальська працює як живописець, перформер і відеохудожник.

Роботи Вікторії експонувалися на виставках: Гендерні заворушення, у рамках 1 Московського Бієннале Сучасного мистецтва, Москва, Рссія; The Europalia Festival, Brussels, Belgium; And She Was, Transit Gallery, Mechelen, Belgium (2005); Seven Sins, Museum of Modern Art, Ljubljana, Slovenia (2004); Фестивалі Арт Клязьма, Москва, Россія. Вікторія Бегальська презентувала персональні виставки у центрі сучасного мистецтва Звєрєва, Москва, Россія (2005) і Галереї Гельмана, Київ, Україна (2004).


Весеслав Друта (Veaceslav Druta)
Народився у Кишиневі, Республіка Молдова у 1972
Живе і працює у Парижі, Франція

Весеслав Друта використовує відео, перфоменс, музику та скульптуру і створює інтерактивні ситуації. Він розглядає свої роботи як об’єкти і ситуації які дозволяють йому встановлювати взаємодію з людьми. Він зацікавленний поняттями сприйняття реальності, єдності і різномаїття, колективної пам’ті і їх взаємозв’зками.

Після закінчення Університета Мистецтв, Чісінау, Республіка Молдова у 1998 році, Друта відвідує національну студію сучасного мистецтва Le Fresnoy у Франції (2002-05) а також программу дослідження La Seine, Ecole Nationale Superieure des Beaux-Arts, Париж, Франція (2004-06).

Відео Друти, перфоменси і скульптури були показанні у NZECHPOINT, Музей мистецтв Zilina (2007); Espace 315, Центр Помпіду, Париж Франція (2006); Periferic, Міжнародна Бієнналє, Руминія (2006); CitySonics, Transcultures, Бельгія (2005); Panorama 6, Le Fresnoy, Франція (2005); The Music in Me, Частина 1, Бремен, Німеччина (2002); Бієнналє молодих художників з Європи і Середземномор’я, Сараєве (2001); Kilometrul 6, Кишинев, Молдова (1996). Весеслав Друта буде приймати участь у программі резиденцій Outpost for Contemporary Art, Лос-Анджелес, США у 2008 році.


Адам Фрелін (Adam Frelin)
Народився в Грув Сіті, Пенсильванія у 1973 році
Живе і працює у Нью Йорку, США

Адам Фрелін використовує відео, скульптуру і фотографію, презентує феноменологічні сценарії, в яких природні і штучні об’єкти перетинаються у спосіб, одночасно і мрійливий і гумористичний, такий що і завбачає і підтверджує життя.

Адам Фрелін широко презентував його роботи у Сполучених Штатах Америки і за кордоном: Los Angeles County Museum of Art, The Getty Research Institute in Los Angeles, The Aldrich Museum of Contemporary Art, The Chicago Cultural Center, The Contemporary Art Museum St. Louis, Художній Центр Lorenzo ’ Medici, Флоренція, Італія. Фрелін був відзначений нагородами від the National Endowment for the Arts, the Gateway Foundation, the Alpert Award in the Arts, the Gunk Foundation, College Art Association.


Тім Хайд (Tim Hyde)
Народився у Бостоні, Штат Массачусетс у 1968 році
Живе і працює в Нью-Йорку, США

Тім Хайд працює з відео, фотографією і звуком. Його робота преглядає просторові правила і досліджує суб’єктивний характер фізичного оточення , щоб перевтілити сприйняття матеріальності і місця. Його звуко і відео інсталляції досліджують перетинання між архітектурою, пішохідним і транспортним рухом, пейзажем, життям тварин і звуком, особлива увага приділяється реакціям на його присутність. Тім витрачає години, дні, а іноді і тиждні у певному місці, щоб робити реєстрацію, яка потім монтується в проекцію розміром з кімнату, яка занурює глядача, створюючи еффект знаходження у певному місці.

Тім Хайд отримав вищу художню освіту в Університеті в Колумбії у 2005 році. У 2006 він отримав грант CEC Artslink на подорож і створення нової роботи в Україні. Ця робота була презентована на персональній виставці художника в Max Protetch Gallery в Нью-Йорку у 2007, також вона буде презентуватися персональній виставці, що вітбудеться у 2008 році у музеї мистецтва в Філадельфії. Його работа була включена в Balance and Power: Performance and Surveillance in Video Art. Він також приймав участь в A Tale of Two Cities у Busan Biennale 2006 і Lost Highway Expedition – організованні Marjetica Potrc і Kyong Park, Free Trade, Outpost for Contemporary Art, Лос-Анджелесі (2005). Роботи Тіма знаходяться у зібраннях Albright-Knox Art Gallery, Ulrich Museum of Art, Margulies Collection.


Гліб Катчук і Ольга Кашимбєкова
Живуть і працюють у Одесі і Києві, Україна
Гліб Катчук. Народився в Одесі, Україна у 1973 році
Ольга Кашимбєкова. Народилася в Одесі, Україна у 1968 році

Гліб Катчук – режиссер, відеохудожник, VJ. З 1995 року прийняв участь у більш ніж 50 вітчизнянних закордонних арт-проектах і виставках. Ольга Кашимбєкова отримала освіту в Одеському Державному педагогічному інституті імені Ушинського, на художньо-графічному факультеті, а після у ВГІКу ім. Герасімова на відділенні режиссури.

Гліб Катчук і Ольга Кашимбєкова експонували свої роботи на виставках: Прощавай зброя, Арсенал, Київ Україна (2004); Епоха романтизму, Центральний будинок художника, Київ, Україна (2004); Перша Колекція, Центральний будинок художника, Київ, Україна (2003); Donumenta, Фестиваль Українського мистецтва Ost Deutche, Regensburg, (2003); Алергія, Галерея РА, Київ, Україна (2002); За ґанком, у рамках фестивалю Арт-москва, Центральний будинок художника, Москва, Россія (2001); Галерея "SKUC" Любляна, Словенія (1999); Погляд на Україну, Passage du Retz, Париж (1999). На данний момент Гліб та Ольга працюють як режиссери та відеохудожники.


Юрій Кручак
Народився у Полтаві, Україна у 1973 році
Живе і працює в Києві

Юрій Кручак у своїй творчості поєднує інтерактивні медіа, відео і фотографію. Проекти, що були реалізовані фокусувалися на ревізії взаємовідносин між різними соціальними і культурними групами пост-комуністичної України, в широкому сенсі інтерес Юрія концентрується на дослідженні сприйняття реальності.

Роботи Юрія експонувалися на виставках N / UODAI, Галерея Університету Шауляй, Литва (2008); NextFestival 007, Вільнюс , Литва (2007); Самозахист, Художній Арсенал, Київ, Україна (2007); New York – New York…, Центральний будинок Художників, Київ, Україна (2001); Scaffold, галерея Arsenal, Познань, Польща (2001); Come to our Space, галерея KOHLENHOF, Нюрнберг, Германія (1998). Його роботи увійшли у программу Ukrainian Video Art, на виставці Digital Media Валенсія, Іспанія (2008).


Група «Р.Е.П.»
Група створена у 2004 році у Києві

Група створена у 2004 році під час подій Помаранчевої революції. Протягом 2005 року група з 20 художників працювала в резиденції в Центрі Сучасного мистецтва в Києві. На прикінці 2005 року група почала створювати акції в яких досліджувала політизований публічний простір після-помаранчевої України. З 2006 року «Р.Е.П.» складається 6 авторів: Ксенія Гнилицька, Микита Кадан, Леся Хоменко, Жанна Кадирова, Володимир Кузнєцов, Лада Наконечна.

Група «Р.Е.П.» презентувала свої роботи на виставках: Проект спільнот, Центр Сучасного мистецтва при НАУКМА, Київ, Україна; Патріотизм, галерея „Капсула”, Рим Італія; Повернення Пам’яті, Музей, KUMU, Талін, Естонія; Лист, Contemporary Art Norwich, Норвіч, Англія; Проект спільнот, Галерея ”Арсенал”, Бялісток, Польща; Satellite Tunes, Угорський Університет Образотворчого Мистецтва, Будапешт, Угорщина; Патріотизм. Гімн, Центр Луіджі Печі, Прато, Італія; Патріотизм. Музей, Бієнале Молодих Митців, Талін, Естонія.


Стефан Русу (Stefan Rusu)
Народився у 1964 році в Каєт, Республіка Молдова
Живе і працює в Бухаресті, Румунія і Чісінау, Республіка Молдова

Стефан Русу – митець, позаштатний куратор
Русу концентрує свої методи і стратегії на інтервенції в незвідані місця Далекосхідних регіонів таких як Центральна Азія, Сибір і Монголія. З 2000 року він має справу з дослідженням культурного і політичного оточення і з присвоєнням соціальних і культурних аспектів між Далекосхідним і Східноєвропейськими регіонами, він наслідує стратегію встановлення довгострокового співробітництва між художниками і художніми ініціативами з тих регіонів.

З 2005 року він долучився до розвитку ТВ проекту, керованого Сучасним Художнім Центром Чісінау [KSA:K] і працював як головний редактор AATV програми. Стратегія программи зосереджується на очищенні культурного середовища і просуванні сучасних художніх методів і ролі митця в суспільстві. У 2005/2006 році Русу приймав участь у Кураторській програмі освіти в Shtichting De Appel из Амстердама, де був со-куратором Mercury in Retrograde (www.mercuryinretrograde.com)


Олександр Гнилицький и Леся Заяць (Інституція Нестабільних Думок)
Живуть і працюють в Києві і Мюнхені
Леся Заєць. Народилась в Мюнхені, Німеччина1965
Олександр Гнилицький. Народився в Харкові, Україна 1961

Олександр Гнилицький в своїй практиці використовує живопис, відео, поезію, малюнок, фотографію, кінетичні об’єкти. Леся Заяць отримала освіту відео і звуко монтажера, вона привносить свої широкі знання у галузі мультиплікації і різноманітних засобів комунікації в проекти, які вана розвиває спільно з Олександром під егідою міждесциплінарної культурної організації „Інституція нестабільних думок”, що була заснована їми у 1996 році разом з трьома іншими членами.

Олександр Гнилицький і Леся Заяць широко презентували свої роботи як в Україні так і за кордоном: 52 Вінеційське Бієннале, Венеція, Італія (2007); Медіа – комфорт 2, Stella Художня Галеря, Москва (2007); Новий простір, Пінчук Арт Центр, Київ, Україна (2006); Перевірка реальності, Український Дім, Київ, Україна (2005); Новий відлік, Центральний Дім Художника, Москва, Росія (2003); The Future Is Now. Украинське мистецтво 90-х, Музей Сучасного мистецтва, Загреб (1999); Погляд на Україну, Passage du Retz, Париж, Франція (1999). Вони є учасниками програми резиденцій 2008 року Outpost for Contemporary Art, Лос-Анджелес, США.


Для більшої інформації
звертайтесь до Юлії Костеревої
ел. адреса: info@openplace.com.ua
тел.: + 3 8050 186-90-95